Як вибрати телескоп

Тип

Рефрактор (лінзовий) – заломлювальний телескоп. Об'єктив – оптична лінза. Більшість рефракторів оснащені 2 лінзами, апохромати – 3-5.

Переваги: простота конструкції, стійкість до механічних впливів і погодних умов (в тому числі перепадів температур), чітке і контрастне зображення, мале розсіювання світла, тривалий термін служби, закритість конструкції (захист оптики від бруду і пилу). Рефрактор не потребує спеціального обслуговування.

Недоліки: громіздкість, велика вага, обмежений максимальний діаметр об'єктива (до 150 мм), висока ціна пристрою в порівнянні з рефлекторами при однаковому діаметрі об'єктива, спотворення зображення (хроматична аберація).

Рекомендований предмет спостереження – місяць, планети, наземні об'єкти. Простий в експлуатації та обслуговуванні, такий телескоп рекомендується для дітей і новачків. Рефрактор підійде для спостережень в межах міста.

• Телескоп рефрактор
• Телескоп рефлектор
• Телескоп катадіоптрік

Різновиди рефракторів (оптичні схеми)

• ахромат – виправляє хроматичну аберацію і тим самим покращує якість зображення. Цей рефрактор – найпоширеніший. Довгий ахромат підійде для спостереження планет і місяця, а короткий – для спостереження туманностей, галактик, комет.
• ED-рефрактор – завдяки спеціальному ED-склу виправляє хроматичну і сферичну аберацію, що в рази підвищує якість картинки. Мінус – висока ціна.
• апохромат – повністю нейтралізує хроматичну аберацію і видає найякісніше зображення. Недоліки: дуже висока вартість і велика вага. Така техніка рекомендується досвідченим астрономам і користувачам, які займаються астрофотографією. Апохромат підійде для спостереження за туманностями та іншими об'єктами глибокого космосу (Deep-Sky).

Рефлектор (дзеркальний) – телескоп, який відображає. Об'єктив – люстерко. Рефлектори забезпечені 2 дзеркалами.

Переваги: компактність, порівняно менша ціна при аналогічному діаметрі об'єктива в порівнянні з рефракторами, максимально великий діаметр об'єктива (до 500-600 мм).

Недоліки: чутливість до механічних впливів, перепадів температур, коливань вітру і забруднень (через відкритість конструкції), велике розсіювання світла, менший термін служби, складне обслуговування, спотворення по краях картинки («кома»). Рефлектор має потребу в регулярному налаштуванні, чищенні та реновації дзеркала.

Рекомендований предмет спостереження – галактики, туманності та інші об'єкти глибокого космосу. Рефлектор відмінно підійде і для спостережень за містом.

Різновиди рефлекторів (оптичні схеми).

• рефлектор Ньютона – компактний, дешевий, має великий діаметр об'єктива. Найпоширеніший вид рефлекторів, що користується популярністю у новачків і любителів.
• рефлектор Кассегрена – більш компактне рішення, проте через складність виробництва зустрічається вкрай рідко.
• Рефлектор Долл-Керкема – оптимальний баланс між ціною і якістю картинки.
• Рефлектор Річі-Кретьєна – забезпечує широке поле зору і високу якість зображення (підійде для астрофотографії). Такий телескоп не дає сферичної аберації та «коми». Недоліки: дуже висока ціна, складне обслуговування.

Катадіоптрік (дзеркально-лінзовий) – поєднує характеристики попередніх типів. Об'єктив – комбінація лінзи та дзеркала.

Переваги: компактність, відсутність спотворень (оптимальне рішення для астрофотографії), закрита конструкція (не у всіх моделях), відносна дешевизна в порівнянні з рефракторами при однаковому діаметрі об'єктива.

Недоліки: висока ціна в порівнянні з рефлекторами, що мають рівний діаметр об'єктива, низька контрастність зображення, сильне світлопоглинання, складна конструкція.

Рекомендований предмет спостереження – планети, місяць, зірки, галактики, туманності. Катадіоптрік однаково підійде для спостережень в місті та на відкритому просторі.

Різновиди катадіоптриків (оптичні схеми).

• Шмідта-Кассегрена – компактний, легкий, забезпечує високу якість картинки. Недолік – порівняно невелике поле зору.
• Максутова-Кассегрена – вигідно відрізняється від попереднього варіанту відсутністю спотворень і меншою вартістю при тому самому діаметрі об'єктива. Недолік – по компактності ця модель поступається Шмідту-Кассегрену.
• Шмідта-Ньютона – має прийнятну вартість, велике поле зору. «Кома» в такому телескопі зменшена. Недолік – великі габарити в порівнянні з іншими видами катадіоптриків. Це гарний вибір для спостереження за об'єктами глибокого космосу та астрофотографії (бажано придбати «кома-коректор»).
• Шмідта-Річі-Кретьєна – завдяки великому полю зору і високій якості зображення ідеально підходить для астрофотографії. Недоліки: висока вартість у порівнянні з іншими катадіоптриками, складне обслуговування.
• Клевцова – компактна модель при великому діаметрі об'єктива, має прийнятну вартість, велике поле зору. Такий телескоп зручний в транспортуванні. Недоліки: складне обслуговування, для астрофотографії потрібен ред'юсер фокусної відстані.

Об'єкт спостереження

Планети – телескоп з порівняно невеликим діаметром об'єктива, що дає середнє збільшення: для спостереження за місяцем – 70-120 мм, для вивчення інших об'єктів Сонячної системи – 120-150 мм.

Зірки, туманності – телескоп з великим діаметром об'єктива (200 мм), що дає найвище збільшення.

Наземні об'єкти – рефрактор з невеликим діаметром об'єктива (до 100 мм) і фокусною відстанню. Бажано, щоб у телескопа було велике поле зору.

Монтування

Під монтуванням розуміється пристрій для наведення телескопа на потрібний об'єкт спостереження.

Азимутне (AZ) – дешеве, компактніше, простіше у використанні. Гарний варіант для спостережень за наземними об'єктами та об'єктами глибокого космосу. Недолік – складність або неможливість спостережень в зеніті. Не підходить для астрофотографії, оскільки дає ефект «розмазування» зображення. Азимутне монтування оптимальне для невеликих рефракторів і катадіоптриків.

• Добсона – різновид азимутального монтування, використовується в рефлекторах, оскільки не має обмежень по діаметру об'єктиву. Володіє перевагами азимутального монтування.

Екваторіальне (EQ) – зручніше азимутального монтування при спостереженні за рухомими об'єктами. Недоліки: висока ціна, складність конструкції. Екваторіальне монтування зазвичай оснащується механізмами тонких рухів або електричним приводом. Подібний варіант використовується в професійних телескопах.

Автоматизоване (Go-To) – оснащується комп'ютеризованим приводом і системою автонаведення на основі бази космічних об'єктів. Істотно прискорює пошук потрібного об'єкта, не вимагає використання карт, добре підходить для астрофотографії тьмяних об'єктів (астероїдів, змінних зірок). Недоліки: висока вартість, необхідність налаштування, потреба в електроживленні.

Фокусіровщік (фокусер)

Рейковий – простий і дешевий. Недоліки: низька точність і наявність люфтів. Рейковий фокусер використовується в моделях аматорського рівня.

Крейфорда – забезпечує плавне фокусування, не має люфтів. Недолік – можливість прослизання, що буває дуже рідко. Фокусер Крейфорда зустрічається в професійних пристроях.

Різьбовій – за характеристиками нагадує рейковий. Потребує періодичного змащення.

Шукач

Оптичний – дешевий і простий варіант, не вимагає електроживлення. Добре підходить для роботи з телескопом в місті та в інших місцях з сильним засвіченням неба. Недолік – погана видимість розмітки шукача при темному небі. Для розв'язання цієї проблеми використовується оптичний шукач з підсвічуванням (працює від батарейки).

З точковим наведенням – простіше у використанні, ніж оптичний шукач, оскільки не вимагає від спостерігача наближати очі безпосередньо до окуляра (знадобиться для роботи з об'єктами, які знаходяться близько до зеніту). Такий шукач підійде для спостережень на тлі темного неба. Недоліки: вища вартість, потрібно джерело живлення (батарейка).

Оптичні шукачі найчастіше мають збільшення (в межах 5-8 разів), а ось у моделей з точковим наведенням така функція відсутня. Правда, в ряді випадків широке поле зору буває корисніше збільшення.

Зустрічаються телескопи, у яких немає шукача. Це пристрої з малим діаметром об'єктива, у яких невеликий показник мінімальної кратності забезпечує широке поле зору.

Характеристики

Діаметр об'єктива (апертура) – діаметр вхідної лінзи (для оптичних моделей) або діаметр основного дзеркала (для дзеркальних моделей). Вимірюється в дюймах або міліметрах (мм). Чим більше діаметр об'єктиву, тим вище його світлосила і збільшення.

Пристрої з великою апертурою відмінно підходять для спостереження і фотографування об'єктів далекого космосу. Водночас зі зростанням апертури збільшується вага і вартість телескопа, перш за все, рефрактора.

Фокусна відстань – дистанція від об'єктива або головного дзеркала до точки, в якій збираються світлові промені (фокус, форкальна точка). При цьому мається на увазі, що дана відстань забезпечує максимально чітку картинку. Вимірюється в дюймах або міліметрах.

Чим більше фокусна відстань, тим вище збільшення телескопа і тим довший його тубус, а це негативно впливає на комфортність спостереження і транспортабельність апарату.

Для рефракторів і більшості рефлекторів довжина труби телескопа збігається з фокусною відстанню. Катадіоптрики не підкоряються цьому правилу: їх фокусна відстань часто в 3-4 рази перевершує трубу.

Важливо: зазвичай фокусна відстань вказується виробником – на об'єктиві або трубі приладу. Якщо її немає, то для обчислення цього параметра потрібно знати його світлосилу та діаметр об'єктива. Для телескопа зі світлосилою 1/5 і апертурою 150 мм, фокусна відстань буде наступною: 150х5 = 750 мм.

Слід знати, що збільшення фокусної відстані призводить до зменшення поля зору телескопа.

Світлосила – відношення між апертурою і фокусною відстанню. Світлосила вказує на максимальну кількість світла, яке збирається об'єктивом. Цей параметр записують у вигляді дробу: 1/5; 1/6; 1/10 і так далі.

Зі зростанням світлосили збільшуються вартість і вага пристрою, оскільки для цього застосовуються об'єктив з великою апертурою. Велика світлосила потрібна для астрофотографії та при роботі з малими збільшеннями (об'єкти далекого космосу). Якщо планується робити звичайні спостереження, краще обрати менш яскравий телескоп.

Вибір телескопа по світлосилі:

• 1 / 10-1 / 15 – довгофокусний об'єктив зі слабкою світлосилою (візуальне спостереження);
• 1 / 6-1 / 10 – універсальний варіант;
• 1 / 4-1 / 16 – короткофокусний об'єктив з високою світлосилою (астрофотографія).

Відносний отвір – зворотна величина до світлосили. Виражається через відношення фокусної відстані до апертури. Цей параметр вказується у вигляді дробу: f / 5; f / 6; f / 10 і так далі.

Максимальне корисне збільшення – визначається фокусною відстанню та окуляром. Для телескопа з фокусною відстанню 500 мм і окуляром 5 мм максимальне корисне збільшення становить: 500/5 = 100х. Інший варіант підрахунку – множення діаметра телескопа на 2. Цей параметр може змінюватися шляхом установки в телескоп різних окулярів.

Максимально корисне збільшення є граничною величиною, при якій можна отримати зображення прийнятної якості. Її перевищення призведе до погіршення чіткості картинки.

Збільшення залежить від об'єкта, що спостерігається:

• D / 7 – для самих тьмяних протяжних об'єктів глибокого космосу (туманності, галактики);
• D / 3 – для більш яскравих об'єктів глибокого космосу (кульові скупчення, туманності, галактики);
• 0.7хD – для кульових скупчень, дрібних туманностей;
• 1хD, 1.4хD – для планет і детального огляду місяця;
• 2хD – для детального огляду планет і місяця, огляду подвійних зірок.

D – фокусна відстань телескопа.

Мінімальне корисне збільшення – гранично допустима величина, при зниженні якої втрачається якість зображення. Щоб обчислити цей параметр, слід апертуру розділити на 6. Для телескопа з діаметром об'єктива 120 мм мінімальне корисне збільшення становить: 120/6 = 20х. Інший варіант – множення діаметра телескопа на 0.15.

Мінімальне корисне збільшення видає максимальне поле зору і використовується при спостереженні за об'єктами глибокого космосу.

Максимально дозволене збільшення – збільшення, при якому картинка виходить максимально деталізованою. Відхилення в більшу або меншу сторону призведуть до втрати деталізації зображення. Максимально дозволене збільшення дещо менше параметра максимально корисного збільшення.

Проникна здатність – вказує на можливість телескопа спостерігати тьмяні зірки. Цей параметр дорівнює зоряній величині самої слабо сяючої зірки, яку можна бачити в телескоп за ідеальних умов. Більш яскраве небесне тіло має меншу зоряну величину. Чим вище проникна здатність, тим краще телескоп впорається зі спостереженням тьмяних об'єктів.

Роздільна здатність – вказує на можливість телескопа сприймати джерела світла як окремі об'єкти. Роздільна здатність полягає в кутовій відстані між об'єктами, які можна розрізнити окремо. Одиниця виміру – кутові секунди.

Чим вище цей параметр, тим краще телескоп впорається зі спостереженням об'єктів, які близько знаходяться один від одного. Вважається, що для сприйняття таких об'єктів відстань між ними має вдвічі перевищувати зазначену роздільну здатність.

Роздільна здатність визначається за критерієм Дауеса або за критерієм Релея. Один і той самий телескоп за критерієм Релея матиме меншу роздільну здатність, ніж за критерієм Дауеса.

Екранування об'єктива – неоптичні спотворення, характерні для дзеркальних і катадіоптричних моделей. Чим більше цей параметр, тим гірше якість картинки. Екранування об'єктива вимірюється у відсотках за площею і по діаметру, причому в першому випадку параметр буде нижче, що може використовуватися виробниками в маркетингових цілях.

Поле зору – чим більше поле зору, тим більше видима в телескоп область небосхилу, але тим дрібніше об'єкти. Велике поле зору полегшує пошук потрібного об'єкта по координатах. Щоб обчислити поле зору телескопа, слід поле зору окуляра розділити на збільшення телескопа з даним окуляром.

Оснащення

Окуляри – допомагають регулювати ступінь збільшення телескопа. Щоб визначити збільшення для телескопа в кожному випадку, розділіть фокусну відстань об'єктива на фокусну відстань окуляра. Модель на 500 мм з окулярами на 5 і 10 мм, видає: 500/5 = 100х і 500/10 = 50х.

Важливо: купуючи окуляри окремо, зверніть увагу на їх посадковий розмір. Найчастіше зустрічаються розміри 0.96; 1.25 або 2 дюйми.

Телескопи з гніздом на 2 дюйми є найкращим за всі інші варіантів: вони дають ширше поле зору, на цей розмір випускається безліч окулярів, фотоадаптерів, коректорів зображення та інших корисних аксесуарів. Мінус – висока ціна такого обладнання.

У моделях для новачків використовуються окуляри на 0.96 дюймів, а в більш досконалих телескопах – окуляри на 1.25 дюймів.

Лінза Барлоу – розсіююча лінза (або система лінз), яка монтується перед окуляром. Завдяки цій лінзі зростає фокусна відстань телескопа і ступінь його збільшення у 2-3 рази (виходячи з кратності збільшення). При цьому зменшується кут огляду.

Кратність збільшення з лінзою Барлоу підраховується так: кратність телескопа з конкретним окуляром множиться на кратність лінзи Барлоу.

Якщо телескоп з окуляром давав збільшення 200х, то з 2х лінзою Барлоу кратність збільшення складе: 100х2 = 200х.

Ред'юсер – знижує у 2 рази фокусну відстань для телескопів Річі-Кретьєна.

Кома-коректор – усуває аберацію в дзеркальних і катадіоптричних телескопах. Корисний для астрофотографії.

Фільтри – покращують чіткість зображення, а також захищають очі від перевтоми та пошкодження.

Існує кілька видів фільтрів:

• місячний – пропускає 18-50% світла, відмінно підійде для спостереження повного місяця (при інших фазах – для спостереження слабо помітних деталей місячної поверхні);
• сонячний – блокує до 99.99% світла, використовується для спостереження сонячних плям, грануляції, факельних полів, встановлюється перед об'єктивом;
• поляризаційний – пропускає поляризоване світло, дає можливість регулювати пропускну здатність в межах 5-25% для зниження яскравості зображення при спостереженні місяця;
• противозасвітний – відсікає вузькі спектральні смуги, чим знижує рівень міського засвітлення, корисний при спостереженні тьмяних об'єктів глибокого космосу (в тому числі туманностей і галактик);
• кольорові (планетні) – пропускають світло певної довжини хвилі та відтинають всі інші. Використовуються для виділення окремих елементів на поверхні планет. Кольорові фільтри бувають декількох видів: зелений, помаранчевий, червоний, фіолетовий і інші.

ДК – дозволяє керування телескопом на відстані. Електронне керування підвищує комфорт при роботі з пристроєм і особливо корисно при астрофотографії.

Система автонаведення – самостійно направляє об'єктив в потрібну точку неба за певними координатами.

Система авто стеження – самостійно утримує потрібний об'єкт в полі зору. Корисна опція для астрофотографії, оскільки запобігає ефекту розмиття. Система авто стеження стане в пригоді під час тривалого спостереження за одним об'єктом.

У азимутальному монтуванні авто стеження передбачає наявність автонаведення та електронного керування. В екваторіальному монтуванні подібна можливість забезпечується годинниковим механізмом або електричним мотором.

Діагональне дзеркало – використовується в рефракторах і катадіоптриках. Таке дзеркало застосовується для комфортного спостереження об'єктів поблизу зеніту. Діагональне дзеркало буває вбудованим або знімним.

Обертальна лінза – забезпечує правильне (не перевернуте) зображення об'єкта, що спостерігається. Зустрічається в дешевих моделях з невеликими параметрами апертури та кратності збільшення.

Штатив – надійно фіксує телескоп і знижує його тряску при спостереженні. Краще купувати сталевий штатив, але він занадто важкий для транспортування. Легший алюмінієвий штатив буде відмінним рішенням при використанні телескопа на виїздах. Для комфортної роботи з приладом в різних умовах штатив регулюється по висоті.

Сумка – полегшує зберігання і транспортування телескопа.

Поради щодо вибору

• Купуйте телескоп в спеціалізованому магазині.
• Занадто дешевий телескоп виявиться марним, а від занадто дорогого телескопа в руках непрофесіонала мало толку.
• Огляньте телескоп на предмет відсутності подряпин, відколів та інших дефектів (особливу увагу зверніть на лінзи та / або дзеркала). Якщо пошкодження виявилися, то від придбання пристрою краще відмовитися.
• Визначтеся з місцем, де буде стояти телескоп. Врахуйте, що прилад зажадає більше простору, ніж це може здатися на перший погляд. Тому обираючи телескоп в магазині, попросіть продавця покрутити пристрій навколо осі. Це допоможе оцінити реальний простір, який знадобиться пристрою.

На вибір телескопа впливають житлові умови власника:

• балкон квартири в місті, не часті виїзди за місто – рефрактор з трубою до 1 м, катадіоптрик з апертурою до 150-200 мм;
• на околиці міста, можливість виїзду за місто – рефрактор з трубою до 0.5 м і апертурою 100-120 мм;
• приватний будинок в місті (мале засвітлення неба) – рефлектор Ньютона з апертурою 200-250 мм, катадіоптрик Шмідта-Кассергена, Максутова-Кассергена з апертурою від 150 мм;
• приватний будинок за містом (відсутність засвічення неба) – рефлектор з апертурою від 200 мм.

Поради по експлуатації

• Не залишайте телескоп на відкритому повітрі, коли Ви не проводите спостереження – це знижує термін експлуатації приладу.
• Періодично проводьте техобслуговування телескопа, щоб зберегти його максимальну функціональність. Особливо це стосується рефлекторів і катадіоптриків.