Герметики призначені для закладення швів, стиків і тріщин в стінах, тепло-, гідроізоляції та герметизації конструкцій. Герметики широко застосовуються в будівельно-монтажних, оздоблювальних і ремонтних роботах, в тому числі, при встановленні віконних рам, дверних коробок, раковин, збірці акваріумів і душових кабін. Також за допомогою герметиків реставрують меблі, сантехніку.
Важливо: обираючи герметик, зверніть увагу на термін придатності. Не купуйте прострочену суміш, так як вона, швидше за все, непридатна до використання. Оцініть цілісність опаковання – невелика тріщина на тарі призводить до висихання і затвердіння препарату.
Для зовнішніх робіт – характеризуються підвищеною стійкістю до дії вологи, високих і низьких температур, УФ-променів. Такими сполуками заповнюють стики і шви в фундаментах, фасадах і дахах будівель. Препарати для зовнішніх робіт знадобляться і при монтажі вхідних дверей і металопластикових вікон.
Для внутрішніх робіт – відрізняються екологічністю, піддаються фарбуванню, часто володіють протигрибковим ефектом. Подібні герметики призначені для обробки і ремонту підлоги, стелі і стін, монтажу плінтусів, реставрації меблів, герметизації стиків в санвузлі.
Універсальні – підходять для найрізноманітніших будівельно-монтажних, оздоблювальних і ремонтних робіт.
Також герметики підрозділяються на одно- і двокомпонентні (складаються з основи і каталізатора). Силіконові і поліуретанові препарати представлені одно- і двокомпонентними складами, а тіоколові герметики виробляються дво- і навіть трикомпонентними. Однокомпонентні суміші призначені для побутових потреб.
Силіконові – мають гарну адгезію (зчеплення) з деревом, склом, керамікою, бетоном та іншими матеріалами. Витримують вплив вологи і хімікатів, не бояться низьких і високих температур, характеризуються міцністю та еластичністю. Силіконові препарати випускаються в дуже широкому діапазоні кольорів, підходять для зовнішніх і внутрішніх робіт.
Мінуси силіконових герметиків: неможливість фарбування, слабке зчеплення з пластиками (полікарбонат, поліетилен, ПВХ, фторопласт, поліпропілен).
Силіконові герметики представлені двома різновидами.
Силіконові герметики гарні для робіт у ванній, на кухні та інших приміщеннях з підвищеною вологістю. Такі суміші використовують і при герметизації скляних конструкцій, монтажу та ремонту вікон.
Важливо: силіконові герметики не наносять шарами, так як між старим і новим шарами не виникне адгезія. Щоб отриманий шов не псував зовнішній вигляд конструкції, обирайте суміш під колір оброблюваної поверхні.
Акрилові – забезпечують надійне зчеплення з різними будівельними матеріалами, включаючи гіпсокартон, пінобетон, цеглу, дерево. Такі суміші порівняно дешеві, екологічні та добре піддаються фарбуванню. Недоліки: чутливість до вологи і морозу, мала еластичність.
Акрилові герметики використовуються для герметизації труб, ремонту меблів та дерев'яної підлоги, монтажу віконних і дверних рам.
Силікон-акрилові (силіконізовані акрилові) – мають властивості обох герметиків. Ці водостійкі та еластичні препарати легко фарбуються і чудово зчеплюються з різними поверхнями. Мінуси: більш висока вартість в порівнянні з акриловими аналогами, чутливість до постійного впливу вологи.
Поліуретанові – відмінно приклеюються до дерева, кераміки, металу, пластику, пінобетону. Герметики стійкі до низьких і високих температур, не бояться вологи, піддаються фарбуванню. Мінуси: висока ціна, токсичність, чутливість до постійного впливу дуже високої температури (+ 120 ° С) і УФ-променів, погана адгезія до пластиків.
Поліуретанові суміші рекомендується застосовувати для фасадних робіт, ремонту покрівель, герметизації трубопроводів і повітроводів, заповнення віконних і дверних прорізів.
Важливо: працюючи зі шкідливими для здоров'я поліуретановими герметиками, використовуйте рукавички, окуляри і маску.
Бітумні – добре приклеюються до різних матеріалів (піно- і газобетон, метал, цегла, дерево). Ці герметики стійкі до дії низької температури, вологи і опадів. Недоліки: чутливість до високої температури і мінеральних масел.
Бітумні герметики використовуються для ремонту і герметизації покрівлі, труб, фундаментів, цоколів.
Важливо: бітумні герметики не можна застосовувати для герметизації димаря, труб опалення та інших конструкцій, що зазнають вплив високої температури.
Бутилові – мають хороші параметри зчеплення зі склом, алюмінієм і сталлю. Подібні склади екологічні, відносно недорогі, не бояться УФ-променів і температурних коливань. Мінус – обмежена сфера застосування (монтаж і ремонт вікон) і колірна гамма (чорний колір).
Тіоколові (полісульфідні) – відрізняються максимальною міцністю та еластичністю, стійкістю до перепадів температур і тиску, стійкі до вологи, розчинників, лугів, кислот та інших хімікатів. Ці герметики забезпечують найкращу адгезію з металами.
Недоліки тіоколових герметиків: висока ціна, необхідність швидко використовувати склад (протягом 2-3 годин), невелика колірна гамма (чорний і сірий колір).
Тіоколові герметики знадобляться для реставрації покрівель, замазування швів в залізобетонних і бетонних конструкціях (при цьому деформація повинна бути менше 25%). Також подібні суміші використовують у виробництві склопакетів.
MS-полімерні (MC-полімерні) – відносно новий різновид герметиків. Ці препарати поєднують в собі плюси силіконових і поліуретанових аналогів. MC-полімерні герметики стійкі до впливу навколишнього середовища, прекрасно поєднуються з різними основами і піддаються фарбуванню. Мінуси: висока вартість, тривалий час застигання. Оптимальні для вирішення безлічі завдань.
Також зустрічаються спеціальні герметики, наприклад, санітарні або акваріумні. Перші відрізняються антибактеріальними та протигрибковими властивостями і призначені для робіт в санвузлі. Другі мають підвищену водостійкість і використовуються для герметизації швів в акваріумах, басейнах, душових кабінах, водяних баках.
Еластичність (видовження при розриві) – здатність шару герметика при деформаціях повертатися в початковий стан при зникненні деформаційного навантаження. Вимірюється в процентах (%). Еластичність варіюється в межах 12-800%. Параметр 100% визначає дворазове видовження шву щодо його початкової ширини на момент розриву.
Для забивання статичних з'єднань використовують герметики з порівняно низькою еластичністю, а ось рухливі шви вимагають більш еластичних складів.
З еластичністю пов'язана і така величина, як допустима деформація шву відносно його ширини. В акрилових, поліуретанових, тіоколових препаратів цей показник становить 8-15%, у силіконових – 25% і більше.
Твердість по Шору (HSD) – здатність шару герметика протистояти деформації і руйнуванню. Чим вище цей параметр, тим надійніше шов.
Орієнтовні значення твердості по Шору:
Твердість суперечить еластичності. Найтвердіші герметики найменш еластичні і навпаки. Для фасадних робіт застосовують більш еластичні суміші, для обробки підлог – більш тверді.
Спосіб нанесення – герметики наносяться вручну або за допомогою монтажного пістолету. Останній варіант зручніше при роботі в важкодоступних місцях і дозволяє контролювати процес нанесення складу.
Час висихання – час, за який формується захисна плівка на поверхні шву. У більшості герметиків цей параметр становить 15-30 хвилин. Поліуретанові склади висихають за 1 годину, а тіоколовим потрібно 2-7 годин. Чим триваліше цей період, тим більше часу на виправлення можливих помилок при нанесенні шару. Після висихання спроби корекції шва призведуть до його пошкодження.
Час остаточної полімеризації (затвердіння) – час, після закінчення якого шов отримає максимальні міцнісні якості. Герметики полімеризуються в середньому за 5-7 днів. Є й винятки: акриловим сумішам потрібно 15-20 днів, а поліуретановим досить і одного дня.
Важливо: час висихання і час остаточної полімеризації залежить від температури і вологості навколишнього середовища, а також від глибини шву герметика.
Температура нанесення – температура, при якій слід наносити герметик. Недотримання цієї умови створить додаткові складності: при дуже низькій температурі зростає в'язкість препарату, при дуже високій – збільшується його плинність. В будь-якому випадку вихід за межі допустимої температури негативно вплине на якість роботи.
Температура експлуатації (робоча температура) – температура, при якій виробник гарантує збереження міцності шву з герметика.
Температура експлуатації залежить від складу герметика:
Прогнозований термін служби – час, протягом якого отверділий герметик зберігає заявлені властивості. Цей параметр визначається складом препарату і зовнішніми факторами:
Колір – підбирається до тону оброблюваних деталей, щоб домогтися непомітності шва. Інший варіант – контрастний колір герметику, що дозволяє реалізувати оригінальні дизайнерські рішення.
Фасування і об,єм – герметики для побутових потреб найчастіше постачаються в тубах (600 мл) і картриджах (280-310 мл). З пістолетами сумісні тільки герметики в картриджах. Також зустрічаються двокомпонентні склади, упаковані в металеву тару – таке фасування обирають професійні будівельники.